Зміст
Щоразу, коли лунає повітряна тривога і в небі чується характерне гудіння — це найчастіше Shahed. Але швидкість шахеда суттєво відрізняється залежно від моделі: базова версія летить зі швидкістю велосипедиста-рекордсмена, а реактивний варіант наближається до показників бойового літака.
Розбираємо кожну модифікацію детально — з цифрами і поясненням, чому це важливо для розуміння сучасної повітряної війни.
Яка швидкість шахеда-136
Shahed-136 — це базова і найпоширеніша модель іранського дрона-камікадзе. Саме його Росія використовує в масових атаках на Україну під назвою «Герань-2».
Крейсерська швидкість шахеда-136 становить 180–185 км/год. Більшу частину маршруту дрон тримається саме цього темпу — так двигун витрачає паливо економно і апарат долає максимальну відстань.
Перед атакою на ціль швидкість може трохи зростати — до 185–200 км/год. Але у вітряну погоду або при повному навантаженні вона падає до 150–170 км/год.
Двигун — поршневий MD-550, двотактний, з повітряним охолодженням, потужністю 50 к.с. Він є копією німецького Limbach L550E і дає дрону характерний гучний звук, схожий на гудіння мопеда. Саме через цей звук шахед можна почути за кілька кілометрів.
Крейсерська і максимальна швидкість
Для розуміння різниці між режимами польоту важливо знати три показники:
- Крейсерська швидкість — 180 км/год. Штатний режим протягом більшої частини маршруту.
- Максимальна швидкість — до 185–200 км/год. Досягається перед ударом або при попутному вітрі.
- Мінімальна швидкість — 140–150 км/год. Фіксується при несприятливих погодних умовах або збільшеному навантаженні.
У перерахунку на секунди: при швидкості 180 км/год шахед долає близько 50 метрів за секунду. Це дає ППО від кількох секунд до кількох хвилин на реакцію — залежно від відстані виявлення.
Чому низька швидкість — це перевага
На перший погляд 180 км/год — це мало. Легковий автомобіль на трасі здатен рухатись із такою ж швидкістю.
Але для ударного безпілотника низька швидкість дає конкретні переваги:
- дрон летить на висоті 60–150 метрів, огинаючи рельєф і будівлі — це ускладнює виявлення радарами, налаштованими на швидкі цілі;
- менша швидкість означає більш економне спалення палива і, відповідно, більшу дальність польоту — до 2000–2500 км;
- невисока швидкість разом із малим розміром дає дрону змогу уникати деяких систем автоматичного наведення;
- Shahed-136 можна виробляти масово і дешево — проста конструкція без складних компонентів.
Саме тому росіяни запускають «шахеди» роями — по 50–150 одиниць за ніч. Навіть якщо ППО збиває більшість із них, кілька дронів все одно досягають цілі.
Швидкість реактивного шахеда-238
У листопаді 2023 року Іран публічно представив Shahed-238 — реактивну версію базового дрона. Замість поршневого двигуна тут встановлено турбореактивний.
Швидкість реактивного шахеда кардинально інша:
- крейсерська швидкість шахеда-238 — 500–520 км/год;
- максимальна швидкість — до 600 км/год;
- це в 2,5–3 рази більше, ніж у Shahed-136.
При такій швидкості час реакції ППО скорочується до секунд. Якщо базову модель ще можна збити кулеметом або малокаліберною зенітною установкою, то реактивний шахед вимагає більш складних систем — зенітних ракетних комплексів або лазерних перехоплювачів.
Водночас реактивна версія має і слабкі місця: вона дорожче у виробництві, має коротшу дальність і більший тепловий слід — що робить її вразливою для ракет із інфрачервоним наведенням.
Герань-2 і Герань-3 — в чому різниця
Росія використовує шахеди під власними назвами:
- Герань-2 — це Shahed-136 з поршневим двигуном. Швидкість — 180–185 км/год. Саме ця модифікація найчастіше з’являється в масованих атаках на українські міста.
- Герань-3 — реактивна версія на основі Shahed-238. Швидкість — 500–600 км/год. Використовується рідше, але становить значно складнішу ціль для перехоплення.
З березня 2025 року на «Герань-2» почали встановлювати 16-елементну CRPA-антену китайського виробництва для підвищення стійкості до радіоелектронної боротьби. Нова антена фільтрує перешкоди і дозволяє дрону зберігати маршрут навіть в умовах активного РЕБ.
Порівняння швидкостей усіх модифікацій
| Модель | Тип двигуна | Крейсерська швидкість | Максимальна швидкість |
|---|---|---|---|
| Shahed-131 | Поршневий | 160–170 км/год | до 185 км/год |
| Shahed-136 / Герань-2 | Поршневий | 180–185 км/год | до 200 км/год |
| Shahed-238 / Герань-3 | Турбореактивний | 500–520 км/год | до 600 км/год |
Shahed-131 — менша і легша версія, яку також застосовує Росія. Через менший розмір і легшу бойову частину вона трохи повільніша за базову 136-у модель.
Як швидкість шахеда впливає на ППО
Швидкість дрона визначає, скільки часу є у системи ППО на виявлення, наведення і знищення цілі.
При швидкості 180 км/год шахед долає 1 км приблизно за 20 секунд. Якщо радар виявив ціль на відстані 30 км — у розрахунку є приблизно 10 хвилин. Цього достатньо для роботи зенітних комплексів, мобільних вогневих груп і навіть стрілецької зброї великого калібру.
При швидкості 500–600 км/год картина кардинально змінюється. Ті ж 30 км реактивний шахед-238 долає за 3–3,5 хвилини. Ефективно протидіяти йому можуть лише швидкодіючі зенітні комплекси.
Саме тому росіяни застосовують тактику змішаних атак:
- Спочатку запускають велику хвилю повільних Shahed-136 — щоб змусити ППО витрачати боєприпаси.
- Слідом за ними або одночасно пускають реактивні варіанти або крилаті ракети — поки системи зайняті.
- Деяка частина дронів у зграї може виконувати роль «приманок» без бойової частини.
Така тактика змушує ППО розпорошувати ресурси і підвищує ймовірність прориву окремих ударних дронів до цілі.
За даними 2025 року, Україна збиває понад 85% Shahed-136 — завдяки комбінації РЕБ, мобільних вогневих груп і дронів-перехоплювачів. Ефективність перехоплення реактивних версій нижча через короткий час реакції.
Повні характеристики Shahed-136
Для повної картини — основні технічні параметри базової моделі:
| Параметр | Значення |
|---|---|
| Крейсерська швидкість | 180–185 км/год |
| Максимальна швидкість | до 200 км/год |
| Висота польоту | 60–4000 м |
| Дальність польоту | до 2000–2500 км |
| Тривалість польоту | до 24 годин |
| Вага | 200 кг |
| Довжина | 3,5 м |
| Розмах крил | 2,5 м |
| Бойова частина | 40–50 кг (з 2025 року — до 90 кг) |
| Двигун | MD-550, поршневий, 50 к.с. |
| Наведення | Супутникові координати (GPS/ГЛОНАСС) |
З травня 2025 року фіксуються версії шахеда зі збільшеною бойовою частиною — до 90 кг. Нова БЧ має комбіновану кумулятивну, осколкову, фугасну та запалювальну дію, що суттєво підвищує руйнівний ефект при влученні.
Незважаючи на відносно низьку швидкість польоту, шахед залишається небезпечною зброєю — насамперед через масовість виробництва, велику дальність і здатність летіти низько, уникаючи частини радарів. Саме поєднання цих факторів, а не швидкість сама по собі, робить його складним завданням для протиповітряної оборони.
